Cвято в Дублянах

15 липня на подвір’ї місцевої школи розпочалося свято села Дубляни, що на Демидівщині. Розпочалося за старим звичаєм – з молитви «Боже Великий, єдиний», яку вражаюче виконав Ярослав Пограничний -  художній керівник хору Свято Миколаївського храму.

Грамоти і подарунки від фонду вручає Любов Пшенична

  Племена, що населяли цей край, належать до трипільської культури, про що свідчать численні знахідки археологічної експертизи інституту археології. Ще з давніх часів місцевість  Дублян  приваблювала людей родючими полями, лісом та річкою з живністю. Звідси і назва села, бо на місцевості росло багато дубів. Перша згадка про село датована  1493 роком. Пращури Дублян були очевидцями і безпосередніми учасниками визвольної війни українського народу проти польської шляхти. Напередодні Першої світової війни це село було невеликим, більшість населення становили українці, проте поряд жили євреї, поляки та чехи. Під час війни територія села була прифронтовою, але й тут велися бойові дії. В 1920 році Дубляни знову опинилися в руках поляків і на 20  років  в селі було встановлено окупаційний режим. Тоді в Дублянах були млин, олійні, лісництво. В початковій  школі, збудованій до царського режиму, навчання велося польською та українською мовами. З приходом Радянської влади школа стала українською….

О рідні Дубляни! Чуєте нас? Роки, століття, де ви, озовіться.

Дзвенить у церкві рідна нам дзвіниця, і  над рікою горбляться мости.

І так врочисто, що душа в тривозі за цю прекрасну, сиву давнину….

    Ці слова  продовжили  свято села Дублян, яку  організатори досить ретельно підготували. Про це свідчили цікаві виставки, які зустрічали гостей свята різнобарвними вишивками, оригінальними композиціями квітів та кулінарними шедеврами, яскравими художніми номерами, різноманітними розвагами та незабутньою святковою атмосферою.

   Багатьох людей було відзначено почесними грамотами та подарунками: активістів села, кращих господарів, поважних подружніх пар, учасників війни, солдатських удів  і старожилів. Добрі  слова та пісенні композиції отримали як вдячність воїни-інтернаціоналісти, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, липневі іменинники, багатодітні матері та сім’ї, які поповнили ряди дублянців у 2012 році, пенсіонери та працівники усіх галузей.

     «Де найкращий є куточок, де найбільше співаночок – у Дублянах наших рідних, в нашім краї дорогім», – такі слова пісні «Моє рідне село» у виконанні  хору місцевих аматорів   подаровано всім присутнім. Авторка слів – місцева мешканка Софія Горохівська.

     Окрасою та берегинею дублянців є Свято-Миколаївська церква, яка красується в центрі села. Цього дня в храмі відбулася відправа за село. «Щоб очистити душу, наші односельчани звертаються до Бога і знаходять розраду в церкві, де настоятелем є отець Ярослав, який любить своїх односельчан, дає їм мудрі поради», – такими трепетними словами про місцевий храм і священика згадують парафіяни і дарують музичне вітання.

    На свято села завітали також  голова правління обласного

свято в Дублянах зібрало багато місцевого люду

благодійного фонду «Любіть Україну» Любов Пшенична, письменник та громадський діяч Дубенщини Микола Пшеничний та  студент Дубенського коледжу культури і мистецтв, переможець обласного конкурсу бандуристів імені Анатолія Грицая Василь Щирба. Слова вітань і милозвучні поетичні рядки отримали присутні від Л.Пшеничної, яка разом з представниками місцевої влади вручила представленим до нагородження дублянцям почесні грамоти благодійного фонду «Любіть Україну» та подарунки, які було придбано за сприяння почесного голови фонду Данила Корилкевича. Призи  отримала і місцева дітвора, яка активно брала участь у різноманітних конкурсах та розвагах.

    Під час святкової програми чудові вірші читали письменник з Дубенщини М.Пшеничний, місцеві письменники Віктор Степанюк та Софія Горохівська, а за подаровані музичні композиції щирі оплески лунали для   В.Щирби.

    Словом, організатор свята Раїса Черех  попрацювала на славу. На заході не було таких, хто лишився поза увагою ведучої. За свою добру роботу пані Раїса  отримала слова щирої подяки від селищного голови Михайла Яремчука. Найдорожчою для неї нагородою  було те, що задумане вдалося.

   Отож хочеться подарувати теплі слова подяки  від жителів Демидівщини  п.Корилкевичу! Незважаючи на  заклопотаність, ця Людина   пам’ятає сьогодні  про село і його жителів:

Бажаєм, щоб за те, що вклали Ви сторицею, Вам діти заплатили.

Щоб зігрівали Вас теплом, і рідний дім, і Вас завжди любили.

Нехай в оселі завжди сміх луна, і внуків, правнуків хай зустрічає хата.

І радості, і ніжності, й тепла нехай Господь Вам принесе багато. 

За дорученням жителів с.Дубляни,

Наталія Новіцька

Поділись з друзями в соцмережах!

Немає схожих матеріалів.

Ви можете залишити коментар, чи Трекбек з вашого сайту.

Залишити коментар